Роль ПМПК у впровадженні інклюзивної освіти. У.І.Стукало

        Нині в Україні створено широку мережу постійно діючих регіональних ПМПК, які здійснюють психолого-медико-педагогічне обстеження дітей і підлітків з метою виявлення особливостей їх розвитку, встановлення діагнозу, визначення адекватних умов навчання, виховання, працевлаштування.

         Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Національної академії педагогічних наук України від 23.06.11 № 623/61 «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севасто­польську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», зареєстрований у Міністерстві юстиції 06.12.11 за № 1407/20146, став підсумком роботи багатьох фахівців щодо закріплення ідей і позицій, які відповідають су­часній державній політиці підтримки дітей із вадами фізичного та розумового розвитку і кон­цепції соціальної інклюзії, що впроваджується в системі освіти України.

Провідна ідея нової редакції Положення — усунення дискримінаційних моментів у ставлен­ні до дітей із порушеннями у психофізичному розвитку та дітей з інвалідністю — має знайти своє конкретне втілення у повсякденній роботі психолого-медико-педагогічних консультацій усіх рівнів. Починається ця робота з чіткого розподілу функцій та повноважень між районними (міськи­ми), обласними та центральною консультаціями.

Районна (міська) консультація — найближ­ча до місця проживання дитини та її родини, розв'язує всі питання первинного консульту­вання.

Обласна консультація має вищу силу над ра­йонною (міською), це головна установа серед ра­йонних (міських) консультацій області (регіону).

Центральна консультація виконує арбітражну функцію, розглядає питання  оскарження виснов­ків та рекомендацій підпорядкованих їй район­ної (міської) та обласної консультацій, головна науково-методична установа в системі психоло­го-медико-педагогічних консультацій України.                  ( слайд 2)

         Дніпропетровський обласний психолого-медико-педагогічний центр ( директор Васильківська Світлана Іванівна ) - це сучасна модель комплексної допомоги сім'ям, що виховують дітей з особливими освітніми потребами. На сьогодні - це єдина установа такого типу в Україні, до складу якої входять З структурних підрозділи.

•      Обласна психолого-медико педагогічна консультація  здійснює психолого-педагогічне вивчення, оцінку труднощів та потенційних можливостей психічного розвитку дітей, визначення їхніх особливих освітніх потреб, надання рекомендацій щодо стилю навчання; надає консультативну допомогу батькам, педагогічним працівникам та іншим учасникам навчально-корекційно-реабілітаційного процесу з питань вибору можливих форм та методів навчання, у т.ч. інклюзивного та інтегрованого; координує роботу психолого-медико-педагогічних консультацій різних рівнів; впроваджує інформаційно-аналітичну, просвітницьку діяльність з метою збереження психічного здоров'я дітей, забезпечення права на освіту.

•      Обласний навчально-методичний центр практичної психології та соціальної роботи, основна мета діяльності якого полягає у забезпеченні психологічного супроводу навчально-виховного процесу та організації соціально-педагогічного патронажу в усіх типах навчальних закладів системи загальної середньої освіти Дніпропетровської області.

•      Навчально-корекційно-реабілітаційний комплекс . Чим раніше дитина одержить необхідну допомогу (педагогічну, психо­логічну, медичну), тим легшою буде структура її дефекту, тим ліпше вона розвиватиметься.

Кожен структурний підрозділ ДОМПМПЦ має свою сферу відповідальності й водночас працює у тісній взаємодії з двома іншими підрозділами.

   Згідно нової редакції Положення  консультації стають осередками консультаційної, інформаційної, навчально-методичної допомоги у вирішенні широкого кола питань, пов’язаних з  розвитком, навчанням і соціально-педагогічною реабілітацією дітей з вадами розвитку безпосередньо в місцях їхнього проживання;  спрямовані на підтримку дітей зазначеної категорії та їхніх батьків, захист права на здобуття ними якісної освіти. Девізом їх діяльності є: кожній дитині рівні можливості у реалізації освітніх потреб.                               ( слайд 3)

          Видами діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій у контексті сприяння впровадженню інклюзивного навчання  є наступні:             1) виявлення, облік дітей і аналіз даних про їх кількості та домінування  за видами порушень у розвитку; 2) психолого-педагогічне вивчення; 3) консультування педагогів та інших ; 4) фаховий супровід навчання дитини; 5) участь у складанні Індивідуального навчального плану (ІНП); 6) складання індивідуальної програми дитини з інвалідністю; 7) створення фонду навчально-методичних посібників, програм тощо; 8) участь у тематичних семінарах, психотренінгах, круглих столах, моніторингових  дослідженнях.    

             Говорячи про виявлення дітей з порушеннями психофізичного розвитку особливий акцент психолого-медико-педагогічні консультації ставлять на  значенні раннього виявлення дітей з порушеннями в розвитку.  

Головною метою засідань з психолого-педагогічного вивчення дітей шкільного віку є надання обґрунтованих психолого-педагогічних рекомендацій щодо змісту, форм, методів навчання та здійснення корекційно-розвивальної роботи відповідно до потенційних можливостей психофізичного розвитку кожної дитини. В роботі консультаційних засідань беруть участь представники всіх психолого-медико-педагогічних служб, а саме: практичний і медичний психологи, корекційний педагог, логопед, дитячий лікар-психіатр. Решта лікарів – офтальмолог, сурдолог, ортопед – залучаються до роботи в разі потреби, виходячи з проблем конкретної дитини.

За дуже короткий термін необхідно визначити індивідуальні особливості розвитку дитини, її специфічні  труднощі засвоєння знань, збережені функції, сильні сторони та запропонувати адекватну програму, форми та умови корекційного навчання дітям з особливими освітніми потребами різних нозологій.

Приймати рішення про заклад для дитини з особливими потребами мають батьки разом із фахівцями ОПМПК. При цьому необхідно врахувати дуже багато чинників, зокрема:

ü     вік дитини;

ü     категорія аномального розвитку (нозологія);

ü     конкретний клінічний діагноз;

ü     наявність супутніх відхилень;

ü     стан соматичного здоров'я;

ü     інтелектуальний ступінь;

ü     особливості психічного і фізичного розвитку;

ü     потреби і можливості дитини.

           Безсумнівно, якщо у дитини вада психофізичного розвитку є не різко вираженою, передусім для неї рекомендують інклюзивний ва­ріант шкільного навчання і виховання (за наявності у шкільному закладі відповідних фахівців).

( слайд 4)

Відповідно до пункту 7 «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації (2). Висновок ПМПК, який в новій редакції Положення визначено як психолого-педагогічний, є документом, що в компактній (стислій) формі  розкриває психолого-педагогічну картину проблем дитини, визначає кількість гранично допустимого тижневого навчального навантаження (в годинах) для корекційно-розвиткових занять, які проводяться відповідними вчителями-дефектологами (у тому числі - логопедами)  та практичними психологами, необхідність у супроводі асистента.  

( слайд 5)     Зразок висновку:

1.     Олександр, 7 років. ЗПР. ЗНМ-І.

Психолого-педагогічний висновок: Системне недорозвинення мовленнєвого розвитку внаслідок моторної алалії, загальний недорозвиток мовлення І рівня. Порушення моторної сфери. Мовленннєві інструкції виконує правильно, розуміння достатнє. Вторинна затримка розвитку пізнавальних процесів: труднощі розрізнення кольору, форми, розміру. Практичні дії раціональні, навчуваність достатня, використання допомоги продуктивне.

Рекомендовано: корекційне навчання та виховання за програмою для дітей з тяжким порушеннями мовлення. Потребує інтенсивної корекції загальної моторики.

За умов інклюзивного навчання потребує супроводу логопеда і 6 годин для проведення корекційно-розвиткових занять.                         ( слайд 6)

             Таким чином,  ПМП консультація в процесі та за результатами роботи з дитиною та його батьками (особами, що їх замінюють)

рекомендує для дітей шкільного віку:

- тип навчального закладу, форму навчання;

визначає наступні компоненти психолого-педагогічного супроводу:

1.     Умови  перебування дитини в навчальному закладі (потреба у супроводі (асистенті);

2.     Рекомендована освітня програма,  спрямованість.

3.     Спрямованість корекційної роботи (логопед, психолог, дефектолог, соціальний педагог, ЛФК ,  тощо.); рекомендований режим занять і консультацій; додаткова допомога спеціалістов поза школою.

      4.    Термін повторного звернення до спеціалістів  центрів  ПМПК.

В  особі консультанта ПМПК відповідної спеціалізації педагог інклюзивного класу може знайти для себе  помічника, який надасть необхідні пояснення стану дитини, розкриє  провідні напрямки корекційно-розвивальної роботи,  ефективні корекційні засоби, допоможе методичними порадами,    науково-методичною літературою тощо. За необхідності консультант може стати членом команди супроводу навчальної діяльності конкретної дитини, брати участь у розробці індивідуальної програми, складання індивідуального навчального плану на основі визначеної психолого-медико-педагогічною консультацією програмою .

         Очевидно, що прихід у загальноосвітню школу дітей з особливими освітніми потребами підвищує значущість психолого-педагогічного супроводу. Важливою умовою є посилення спільної діяльності ПМП консультацій зі шкільними психолого-медико-педагогічними комісіями (далі - консиліумами).    ( слайд 7)

Серед основних завдань психолого-медико-педагогічного консиліуму освітнього закладу виділяються:

-       виявлення та рання (з перших днів перебування дитини в освітньому закладі) діагностика відхилень (станів декомпенсації);

-       профілактика фізичних, інтелектуальних і емоційно-особистісних перевантажень та зривів;

-       виявлення резервних можливостей розвитку;

-       визначення характеру, тривалості та ефективності спеціальної (корекційної) допомоги в межах можливостей освітнього закладу;

-       підготовка та ведення документації, яка відображує актуальний розвиток дитини, динаміку її стану, рівень шкільної успішності.

ПМПк може бути створений на базі освітньої установи будь-якого типу наказом керівника установи за наявності відповідних фахівців. ( слайд 8)

Склад ПМПк :

•         голова консиліуму - заступник директора з навчально -  виховної роботи ;

•         заступник голови – лікар ( педіатр, невролог, психіатр)

•         психолог;

•         логопед;

•         вчитель початкових класів ( з великим досвідом роботи) - секретар;

•         асистент вчителя ;

•         корекційний педагог( олігофренопедагог, тифлопедагог, сурдопедагог )

•         медична сестра.

 МЕТА  діяльності консиліуму - надання своєчасної спеціалізованої допомоги учням шляхом здійснення комплексності в діагностико - консультативній, і корекційно-розвивальній роботі, яка забезпечує своєчасне виявлення і кваліфікацію ускладнень дитини.

Періодичність проведення ПМПк визначається реальним запитом освітнього закладу на комплексне всебічне обговорення проблем дітей з відхиленнями у розвитку або станами декомпенсації. Планові ПМПк проводяться один раз на два місяці або щонайменше один раз на квартал. Позапланові – за потребою.

 Перелік документації ПМПк:

1) журнал обліку обстежених дітей;

2) книга протоколів( заповнюється тим фахівцем, який обстежує).

Фахівці, що входять до складу ПМПк , виконують обстеження в межах свого робочого часу за індивідуальним планом роботи відповідно реальним запросам на обстеження дітей. За результатами вивчення особливих потреб кожної дитини на психолого-педагогічних консиліумах визначаються напрямки індивідуальних навчальних планів чи програм розвитку дітей.

Етична позиція учасників ПМПк визначається принципом «не нашкодь». Обстеження дитини фахівцями здійснюється за ініціативою батьків( законних представників) або співробітників освітнього закладу  за згодою батьків( опікунів) на засадах договору між освітнім закладом і батьками ( опікунами). Повинна зберігатися таємниця психолого-педагогічного діагнозу. Інформація про психічну патологію, несприятливий статус в колективі тощо не підлягає публічному розголошенню і обговоренню.

   Для успішної реалізації рекомендацій консиліуму дитині призначається провідний фахівець: вчитель (класний керівник, вихователь, психолог або будь-який інший фахівець), відповідальний за корекційну роботу. Провідний фахівець відстежує динаміку розвитку дитини і ефективність  допомоги, що надається їй, і виходить з ініціативою повторних обговорень на консиліумі. В кінці року проводиться підсумкове обстеження дитини, завершальний консиліум, який закінчується складанням колегіального висновку. Висновок містить узагальнену характеристику структури психофізичного розвитку дитини (без вказівки діагнозу) і програму спеціальної (корекційної) допомоги, узагальнені рекомендації фахівців; визначення подальшого освітнього маршруту дитини, під яким можуть розумітися самі різні заходи: від додаткових занять з педагогом до переводу дитини в іншу, більш відповідну її можливостям освітню установу. Висновки фахівців, колегіальний висновок ПМПк доводяться до відома батьків  в доступній для розуміння формі, запропоновані рекомендації реалізуються тільки з їх згоди.

У роботі шкільного  консиліуму можуть скластися ситуації, коли виникає необхідність консультації вищого рівня –  міської , обласної.                          ( слайд 9)

Консиліум може направляти дітей з відхиленнями у розвитку для обстеження на психолого-медико-педагогічну консультацію в таких випадках:

­                     при виникненні труднощів діагностики;

­                     у конфліктних випадках (коли фахівці консиліуму не можуть дійти загальної думки з приводу необхідної розвиваючої і корекційної роботи з дитиною);

­                     у разі конфліктних відносин з батьками дитини, неприйняттям батьками рекомендацій консиліуму;

­                     за відсутності у даній освітній установі умов для надання необхідної спеціальної психолого-медико-педагогічної допомоги.

При направленні дитини до міської чи обласної ПМПК, особам, супроводжуючим дитину (батьки, вчитель), видаються на руки наступні документи:

- медична карта дитини;

- виписка з історії розвитку: анамнез і висновок психіатра;

- психолого-педагогічна характеристика;

- колегіальний висновок консиліуму.

Крім документів, на комісію необхідно принести зошити та/або малюнки дитини.

Таким чином діяльність психолого – медико – педагогічних консиліумів ПМПк  має характерні відмінності від діяльності ПМПК:                      ( слайд 10 )

Функціонал	Психолого – медико – педагогічна консультація ( ПМПК )	Психолого – медико – педагогічний консиліум ( ПМПк )
Завдання	Визначає освітні програми, тип закладу та основні напрямки індивідуальної корекції	Розробка індивідуальної програми міждисциплінарного супроводу дитини
Форма організації процедури обстеження	Колективна робота при наявності одного спеціаліста, який  активно працює з дитиною, використовуючи комплексні методики	Індивідуальне обстеження кожним фахівцем за спеціалізованими методиками
Склад	Обмежений  завданнями обстеження	Не обмежений
Час обстеження	Обмежено	Не обмежено
Форма обговорення результатів, вироблення заключення	Колегіально за участю усіх спеціалістів	Колегіально за участю усіх спеціалістів
Формулювання заключення	Констатація стану дитини. Стислий опис умов та цілісного освітнього маршруту .	Детальне , що включає заключення усіх спеціалістів, рекомендації по організації індивідуальної допомоги дитини, організація міждисциплінарного супроводу.

       Тож , міська ( районна) ПМПК  та ПМПк освітнього закладу , включеного в інклюзивну практику мають широке коло завдань і повноважень по відношенню до дітей з особливими потребами та їх сімей .

   ( слайд 11) ШПМПК  нашого закладу,  взаємодіючи з міською та обласною ПМПК , патронує прийом до школи й розподіл дітей по класах; супроводжує дітей з порушеннями в розвитку протягом усього терміну навчання, складає індивідуальний навчальний маршрут учня, проводить контрольні обстеження. Зміст роботи ШПМПК спеціальної школи визначається особливостями контингенту учнів. ШПМПК  працює на протязі навчального року з вересня по травень. До її складу  входять: ЗДНВР, лікар-психіатр, лікар-педіатр, вчитель трудового навчання, практичний-психолог, вчитель – дефектолог, вихователь. ( слайд 12 )

Основні завдання роботи  психолого-медико-педагогічної комісії нашого закладу:

•      визначення рівня психічного розвитку ди­тини, шкільних знань, пізнавального потенціалу;

•      визначення  програми навчання;

•      огляд наприкінці навчального року учнів 1-го класу для визначення динаміки розвитку та відповідності їхнього навчання в закладі такого типу;

•      вивчення учнів, направлених до школи з іспитовим терміном («на вивчення»);

•      індивідуальна форма навчання — підготов­ка матеріалів до педради та до міської, обласної ПМПК;

•      детальний моніторинг навчальних досяг­нень учнів, які не засвоюють програмний матері­ал ;

•       визначення найбільш адекватних профілів трудового навчання, комплектація навчальних груп з урахуванням можливостей учня і реальних перспектив працевлаштування;

•      консультативна допомога батькам, педаго­гам, лікарям;

•   проведення дефектологічних семінарів, конференцій, консиліумів.

      ШПМПК працює згідно з планом ро­боти, який затверджено директором школи та за програ­мою вивчення особливостей інтелектуального розвитку особистості школяра, в якій чітко визначено зміст, методи вивчення, дібрано ілюстративний та роздатковий матеріал для проведення діагностики учнів.        

 Пропонуємо до вашої уваги фрагмент обстеження учня 1 – ого класу Чинарова Антона. Хлопчику 7 років.

  Мета :  огляд наприкінці навчального року  динаміки розвитку  учня та відповідності його навчання в закладі такого типу.

Об’єкти вивчення:

·        Загальні відомості про учня: прізвище, ім'я,домашня адреса, з ким проживає.

·        Особливості пізнавальної діяльності учня:

- особливості уваги — логічність мислення, стійкість і обсяг уваги, ступінь розвитку довільної уваги;

- особливості сприймання і мислення — сприймання форми, величини, кольору, просторового розміщення предметів; особливості сприймання часу, точність і осмисленість сприймання, виділення головного, розуміння змісту картин; уміння узагальнювати і робити самостійні висновки; вміння порівнювати предмети з метою виявлення подібності і відмінностей між ними; рівень засвоєння загальних і абстрактних понять;

- особливості пам'яті — основний тип пам'яті (зорова, слухова, змішана); швидкість і тривалість запам'ятовування, індивідуальні особливості пам'яті;

-  особливості мовлення: дефекти вимови; розуміння усної (пояснення...)  мови; граматична будова мови; вміння давати повні відповіді на запитання і зв'язно розповідати;

·        Емоційно-вольова сфера: глибина і стійкість почуттів; переважний настрій дитини; наявність афективних спалахів гніву; здатність до вольового зусилля, навіювання, прояви негативізму.

Учень був направлений до школи за рішенням ОПМПК .

Психолого – педагогічний висновок обласної комісії: Зниження рівня інтелектуального розвитку до ступеню легкої розумової відсталості.

Рекомендовано: Навчання за програмою 1 класу.

В І Д Е О

Коментар:

•      Називає своє ім'я,прізвище, з ким проживає;

•       домашньої  адреси не знає;

•      Називає контрасні пори року ( зима – літо);

•      Просторове орієнтування сформовано недостатньо;

•      Порушення розуміння прийменникових структур ( над, під, біля), розташування предметів у просторі;

•      Предмети використовує за призначенням;

•      Завдання виконує самостійно, але не завжди пояснює;

•      Узагальнює предмети .

      Після проведення обстеження кожної дитини, членами ШПМПК проводиться колегіальне обговорення результатів, яке дозволяє виробити єдине уявлення про характер і особливості розвитку дитини та сформулювати загальний прогноз її  подальшого розвитку ,  комплекс необхідних корекційних заходів.

     Висновок:  Нерівномірність сформованості пізнавальних  процесів, обмеженість навчальних знань і умінь. Практичні дії під час виконання діагностичних завдань переважно адекватні, коригуються допомогою. ЗНМ – III рівня.

     Рекомендовано: Робота з логопедом з корекції звуковимови, розвитку зв’язного мовлення.  Психолого – корекційна робота з  психологом.

    

         

       Не можна забувати, що  учні з вадами розумового розвитку особливо враз­ливі до слова, стосунків, емоцій, тому в нашому навчальному закладі створені сприятливі умови та психологічний комфорт для дітей.

При організації інклюзивного навчання спеціальні школи ( школи – інтернати) можуть виконувати функції навчально-методичних ресурсних центрів, зокрема, можуть забезпечувати доступ до конкретного обладнання і матеріалів, а також професійну підготовку в галузі стратегій навчання, які не застосовуються у звичайних класних заняттях.

На жаль, у кожному навчальному закладі є учні, які повинні навчатись або в спеціальних школах, або в інклюзивних класах. Проте часто такі діти не можуть пройти діагностичне обстеження через небажання батьків і неусвідомлення ними того, що саме їхньому сину чи доньці потрібна кваліфікована спеціальна допомога та реабілітація.

Батьків можна зрозуміти, бо, переживаючи свою біду, вони хочуть чути, що дитина «переросте» ваду і стане здоровою, не розуміючи, що вона не «переросте», і потрібна кваліфікована допомога спеціалістів.        ( слайд 13)

Справа не в тому, щоб усе почати й завершити за рік чи два, а щоб кроки робилися в правильному напрямку і давали підставу радіти за дітей, а не впадати у відчай, не нарікати на долю.