№ п/п
|
К-
сть год
|
Дата про-вед.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
|
1.
|
Коло читання
(на весь рік)
|
||||
Осінь настала, до школи пора
( 12 год)
Слово в житті людини. Художня література як
мистецтво слова.
Жанр твору
(практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка,
оповідання.
«Буду я навчатись» Андрій Малишко. Свідоме
читання вголос цілими словами з переходом до фразового читання (залежно від
мовленнєвих можливостей учня).
«До школи» Павло
Грабовський
А.Камінчук Звукова культура мовлення:
звуковимова, дикція, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Автор
твору та його назва. Відповідність назви твору змісту.
«Книга — джерело знань» За Іваном Цюпою . Тема та основна думка твору.
«Здрастуй, школо! »За Аллою Коваль Дотримання словесного наголосу. Тема та основна думка твору.
«Без
чого не можна
жити» Євген Пермяк Дотримання
необхідного темпу читання вголос (нормально, повільно). Колективне
складання плану прочитаного твору. Використання плану для самостійного переказу.
«Одиниця з « обманом». За Всеволодом Нестайком. Сюжет і композиція (без уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання).
«Надходить осінь» Наталя Забіла
«Осінь» Вадим Крищенко
«Бабине літо» Олександр Пархоменко.
Автор твору та його назва.
Відповідність назви твору змісту.
Читання тихо та мовчки доступних за змістом
текстів.
Позакласне читання.
Оповідання
про школу. Самостійне
ознайомлення з новою книжкою, визначення її орієнтовного змісту з опорою на
всі складники позатекстової інформації.
Л.Костенко:
«Здивовані квіти», «Красива осінь вишиває клени», «Осінь, ось вона, осінь:
Постановка запитань за змістом прочитаного. Спостереження за мовою віршів
Узагальнюючий урок. Літературна вікторина.
Із народної мудрості ( 10 год)
Усна
народна творчість. Загадки, народні усмішки, легенди,
бувальщини, народні пісні.
Прислів’я
і приказки як короткі,
влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв .
Народні казки
(про тварин, чарівні,
соціально-побутові).
«Названий
батько» (
Українська народна казка).
Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі
у творі, позитивний
та негативний
герої твору. Власне
ставлення до героїв твору.
«Про
правду і кривду» (
Українська народна казка).
Герої
(персонажі) їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці.
«Іван –
мужичий син» (
Українська народна казка).
Особливий характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі,
зачаровані, незвичайні місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.)
«Язиката
Хвеська» (
Українська народна казка).
Відображення народного побуту,
місце події у казці,
особливості мови соціально-побутових
казок.
Позакласне читання.
Світ фантазії, мудрості.
Жанр твору
(практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка,
оповідання.
Читання й усвідомлення фактичного змісту творів різних жанрів. Визначення теми
твору.
Літературні
казки.
І.Франко «Вовк війтом» .
Тема та основна думка твору. З’ясування значення слів і висловів тексту, знаходження
у тексті пояснення
ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики.
І.Франко «Фарбований лис» . Усвідомлення
смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями, частинами тексту,
окремими епізодами, висловами та ілюстраціями, послідовності розгортання
подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки.
Байка як
невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній,
алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої
(персонажі) байок.
Байки Павла Глазового.
Узагальнюючий урок.
Усне опитування.
Мій край чудовий -
Україна!
( 10 год )
Поезія (вірші
сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки.
«Не забудь! » Віктор Терен.
Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь
учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика). Тематика
дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів
«Україні. » Марко Лукинюк
«Ми — українці. » За
Олександром Барвінським.
Позакласне читання.
Вірші про Україну.
Автор твору та його назва.
Відповідність назви твору змісту.
Предковічні символи України
«Живи та міцній, Українська Державо!..» Петро Тимочко
Тема та основна думка твору
«Прапор України. »Павло Дубів
«Герб України»
Дотримання розділових знаків, логічних пауз і
наголосів, потрібної інтонації під час читання (початок і кінець речення,
паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками).
Гімн України.
«Ще не вмерла
України. » Павло Чубинський.
Тема
та основна думка твору.
«Ангел-хранитель Києва» Пряме і переносне значення слів. Мова твору.
«Київ». За Олександром Копилен-ком. З’ясування
зв’язків між реченнями,
абзацами і частинами тексту.
Т.Шевченко: «Вся країна повита красою»,
«Тече вода з-під явора»,
«Світає, край неба палає…», Дотримання
розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час
читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення,
обумовлені розділовими знаками).
Т.Шевченко: «Зацвіла в долині…»,
«За сонцем хмаронька пливе…»,
«Неначе писанка село…»
Яскраві, точні, образні вислови для характеристики персонажів,
опису природи.
Л.Українка: «На зеленому горбочку…» , «Сніг з морозом поморозив…» Дотримання необхідного темпу читання
вголос (нормально, повільно).
Позакласне читання.
Новорічні
звичаї та обряди українців.
Орієнтування у світі дитячих книжок. Пошук потрібної книжки у шкільній
бібліотеці.
Узагальнюючий урок. Літературна
вікторина.
Скільки днів –
стільки свят
( 3 год)
Жанр твору
(практично): вірш, загадка, швидкомовка, казка,
оповідання.
І.Малкович «А
чи ви знаєте? »
В.Скуратівський «Свята в січні »
Дотримання розділових знаків, логічних пауз і
наголосів, потрібної інтонації під час читання (початок і кінець речення,
паузи між реченнями та в середині речення, обумовлені розділовими знаками).
Д.Білоус «Щедрий
вечір»
Поезія (вірші
сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні). вірші-загадки, вірші-скоромовки.
Колядки,
щедрівки, засівальні тощо. Дотримання
розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час
читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення,
обумовлені розділовими знаками).
Моя Україна ( 5 год)
О.Пчілка «Маленька
українка»
Тема та основна думка твору.
Позакласне читання.
Народні символи
України. Читання науково- публіцистичних статей.
О.Кириченко «Український віночок» Автор твору та його назва.
Відповідність назви твору змісту.
За Ольгою
Кириченко «Хліб у звичаях і повір'ях »
Узагальнюючий урок. Літературна вікторина.
Давно те діялось ( 9 год)
Р.Завадович «Наша
Батьківщина»
Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови
для характеристики персонажів, опису природи.
Л.Димеденко «Українка»
Д.Білоус «Батурин » Усвідомленість читання. Пряме і переносне значення слів.
А.Литвин «З
історії стародавнього Переяслава» Факти, події, випадки, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки
«Пророк
України — Тарас Шевченко»
Факти, події, випадки, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки.
О.Іваненко «Тарасові шляхи » (Уривок) Поділ тексту на частини і колективне
складання заголовків до них.
Т.Шевченко «Мені
тринадцятий минало... » (Скорочено)
Д.Красицький: «Дитинство Тараса» Дійові особи твору, їхні вчинки. Спостереження за будовою тексту, виділення структурних елементів:
зачин (початок), основна частина, кінцівка.
Позакласне читання.
Про Запорозьку Січ та про
запорожців.
Поділ тексту на частини і колективне складання заголовків до них.
Узагальнюючий урок. Усне опитування.
Землю красить сонце, а людину – праця ( 5 год )
За В.Кавою «Чого
усміхалися шибки » Сюжет і композиція (без уживання термінів,
практично, під час
відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і нескладних за
будовою художніх творів розповідного стилю). Факти,
події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки.
М.Сингаївський «Дощ із краплі починається.» Усвідомленість читання. Пряме і переносне значення слів. Темп
(швидкість) читання. Дотримання необхідного темпу читання вголос
(нормально, повільно).
Є.Летюк «Гончар»
Тема та основна думка твору.
Ю.Гойда «Двірники » Засоби художньої виразності; емоційно-оцінне
ставлення до змісту твору
В.Крищенко «
Медсестра». Засоби
художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору
Ю.Ружанський «Я
труджуся». Свідомість і виразність читання.
Будьмо справжніми людьми! ( 5 год)
Д.Білоус « Звертання ». Автор твору та його назва.
Відповідність назви твору змісту.
А.Коваль «Що
таке такт ». Тема
та основна думка твору.
Позакласне читання.
Що таке
вихованість?
В.Сухомлинський
«Байдужість до батька-матері не прощається».
Пряме і переносне значення
слів. Усвідомлення смислових зв’язків між словами в реченні, між реченнями,
частинами тексту, окремими епізодами, висловами та ілюстраціями,
послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи твору, їхні вчинки.
Я.Стельмах «Нахаба». Герой
(персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору. Власне ставлення до героїв твору.
Узагальнюючий урок. Літературна вікторина.
Давай будемо природу берегти!
( 6 год)
А.Бортняк «Зламана
гілка». Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань Дійові особи твору, їхні вчинки.
М.Колесников «Двічі
поливав».
Смисловий і структурний
аналіз
тексту.
З’ясування
значення слів і висловів тексту, знаходження у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх
характеристики.
С.Журахович «Дерева
не плачуть».
Тема та основна думка твору.
Позакласне читання.
В.Лучук «Скільки рік в
Україні».
В.Скуратівський
«Народні прикмети».
М.Рильський «Ніколи я не знав, що так люблю... ». Автор
твору та його назва.
Відповідність назви твору змісту.
У світі
фантастики та пригод
( 5 год)
Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його
виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення
комічних ситуацій та ін.
В.Нестайко «Незвичайні пригоди в лісовій школі».
О.Гаврош: «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої
людини світу». Герой (персонаж) твору. Головний і другорядний персонажі у
творі, позитивний
та негативний
герої твору. Власне
ставлення до героїв твору.
З.Мензатюк: «Таємниця козацької шаблі».
Смисловий і структурний
аналіз
тексту. З’ясування
значення слів і висловів тексту, знаходження у тексті пояснення ознак певних
подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики.
Позакласне читання.
В.Нестайко «П’ятірка з хвостиком».
Узагальнюючий урок. Усне опитування.
|
- читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання
доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*читає по складах
слова, прості речення з текстів букваря);
– читає у достатньому (доступному
для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору; (*читає по
складах у повільному темпі);
– регулює темп читання (з допомогою вчителя), залежно від жанрової специфіки
твору;
-разом із
учителем визначає тему та
основну думку прочитаного твору;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які
розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;
-*відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в словах
під час читання та відповідей на запитання;
– читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо
гучно;
– правильно наголошує слова під час читання (за нагадуванням учителя);
(*під контролем учителя);
– дотримується словесного наголосу під час читання;
– *з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– розуміє
основний смисл описаних фактів, подій,
вчинків персонажів;
– разом із педагогом
визначає відносно
завершені і самостійні
частини тексту (епізоди);
– розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим
закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює
часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з допомогою
вчителя);
– *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– за питаннями вчителя називає назву
вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);
– розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з
допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);
– добирає заголовок до тексту;
-читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти;
– має
уявлення про основні ознаки чарівних казок, з допомогою вчителя
називає їх (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення,
надзвичайна сила героїв та ін.); (*має уявлення);
– має уявлення про
соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту,
особливості мови та ін.);
– називає героїв
казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і
негативні герої; (*з допомогою вчителя називає героїв казок);
– намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків
персонажів (з допомогою запитань учителя);
– з допомогою вчителя
робить висновок, що
добро у казках перемагає
зло;
– з допомогою вчителя розпізнає
прислів’я і приказки з-поміж
інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв
(наприклад, про працю, навчання);
– з допомогою вчителя пояснює лексичне значення
слів і висловів, вжитих у тексті;
– розуміє значення слів у тексті (пряме й переносне), з допомогою вчителя
пояснює їх значення;
– *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;
– за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору,
їхні вчинки; (*з допомогою вчителя);
– *визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, за допомогою малюнків);
– разом з учителем визначає причинно – наслідкові та часові зв’язки між
описуваними подіями і вчинками дійових осіб;
– за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору;
– визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки
(за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що
характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку; події, пригоди, що
з ними трапилися, місце і час подій;
–– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя);
(*повторює за вчителем);
– з допомогою
вчителя пояснює, хто з
персонажів є позитивним, а хто –
негативним; (*повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до
них;
– висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб);
(*робить спроби з допомогою вчителя);
– має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані
автор-твір;
– *має уявлення про текст,
заголовок;
– має уявлення про
жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого
віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси
характеру, вчинки людей; називає героїв
байок, що вивчалися; (*повторює за вчителем).
– дотримується пауз між реченнями; (*під контролем учителя);
– *за нагадуванням учителя дотримується пауз в середині речення,
обумовлених розділовими знаками;
– *з допомогою вчителя дотримується розділових знаків і потрібної
інтонації під час читання;
– практично намагається
дотримуватися логічних пауз і наголосів після нага-дування учителя;
– наслідуючи вчителя, намагається регу-лювати темп читання, гучність
голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки твору.
– з допомогою вчителя виділяє
у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще уявити
картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки,
стосунки з іншими героями;
– з допомогою вчителя
використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на
запитання та при переказі змісту твору;
– з допомогою
вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша (графічна форма
тексту, наявність
ритму, поділ на строфи
– без вживання
термінів);
– разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які
розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;
– має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані автор – твір ;
– *має уявлення про текст,
заголовок;
– за питаннями вчителя називає назву
вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);
– розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з допомогою
вчителя); (*намагається зрозуміти);
– добирає заголовок до тексту;
– з допомогою вчителя
виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще
уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери,
вчинки, стосунки з іншими героями;
– з допомогою вчителя
використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на
запитання та при переказі змісту твору;
– разом із
учителем визначає та називає основні теми дитячих
віршів, які вивчалися.
II семестр
Учень:
– самостійно впізнає і розрізняє прозові та віршовані твори (на слух та
за графічною формою тексту; (*з допомогою вчителя);
– називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка,
байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (*з допомогою вчителя);
– за питаннями вчителя називає назву вивченого твору, його автора; (*з
допомогою вчителя);
– читає мовчки і *вголос;
– орієнтується у структурі тексту; з допомогою вчителя визначає зачин,
основну і заключну частину;
– відповідає на запитання до змісту твору; (*до змісту знайомого твору);
– переказує текст; (*з допомогою вчителя, з опорою на запитання, простий
план твору тощо);
– з допомогою вчителя визначає послідовність подій у творі;
– за завданням учителя самостійно переказує вказані ним епізоди (частини)
прочитаного тексту; (*з допомогою вчителя);
––– за завданням учителя уміє знайти потрібну книжку (підручник); (*з
допомогою вчителя);
– орієнтується у підручнику за змістом; (*з допомогою вчителя);
– знає, шанує основні державні національні
символи, традиції свого народу; поважає культуру й традиції інших народів,
які живуть в Україні та за кордоном.
– з допомогою вчителя
використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на
запитання та при переказі змісту твору;
– називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка,
байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя);
(*повторює за вчителем)
-*визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, за допомогою малюнків);
– разом з учителем визначає причинно – наслідкові та часові зв’язки між
описуваними подіями і вчинками дійових осіб;
– за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору;
– висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб);
(*робить спроби з допомогою вчителя);
– разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які
розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;
– *з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– розуміє
основний смисл описаних фактів, подій,
вчинків персонажів;
– разом із педагогом
визначає відносно
завершені і самостійні
частини тексту (епізоди);
– розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим
закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює
часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з
допомогою вчителя);
– *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки
(за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що
характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку; події, пригоди, що
з ними трапилися, місце і час подій;
–– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя);
(*повторює за вчителем);
– з допомогою
вчителя пояснює, хто з
персонажів є позитивним, а хто –
негативним; (*повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до
них;
– має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані
автор-твір;
– *має уявлення про текст,
заголовок;
– за питаннями вчителя називає назву
вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);
– розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з
допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);
– добирає заголовок до тексту;
– з допомогою вчителя
виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще
уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери,
вчинки, стосунки з іншими героями;
– з допомогою вчителя
використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на
запитання та при переказі змісту твору;
– називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка,
байка, загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя);
(*повторює за вчителем).
– за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів,
вжитих у тексті, та окремих висловів;
(*розуміє значення загальновживаних слів і висловів у доступному тексті);
– *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті пояснення ознак певних подій, явищ,
персонажів із метою їх характеристики; зачитує їх;
– з допомогою вчителя поділяє текст на частини; бере участь у
колективному складанні заголовків до них;
– бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору;
використовує його для переказу змісту;
– спільно з учителем формулює запитання за змістом прочитаного;
– з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац;
– відшукує за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (з
допомогою вчителя);
– визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на
малюнки);
– з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин
(початок), основна частина, кінцівка;
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює
часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб
(відповіді на запитання: що сталося,
коли...? що сталося після того, як ...? та ін.) (з використанням
малюнків, запитань);
– разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами,
висловами та ілюстраціями;
– разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб;
– разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких
здійснювався вчинок;
– відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних
подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається);
– з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну
поведінку;
– разом з учителем відшукує у тексті засоби художньої
виразності: епітет, метафору,
порівняння, гіперболу (без
уживання терміна); з’ясовує
з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів,
описів;
– з допомогою
вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують
дійових осіб, події, картини природи; (*з
допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору
(веселий, сміливий, хитрий та ін.);
– під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови
автора;
– з допомогою вчителя
(*повторюючи за вчителем) застосовує у своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості
(з пісень, казок, прислів’їв, приказок).
- з допомогою
вчителя формулює запитання до тексту; будує простий діалог; (*відповідає
на запитання до тексту, під керівництвом учителя бере участь у діалозі після
попередньої підго-товки);
– разом з учителем аналізує,
порівнює
тексти різних жанрів, персонажів;
– з допомогою вчителя виділяє
основне у творі і характеристиці персонажів;
– з допомогою вчителя визначає причиново-наслідкові зв’язки;
– з
допомогою вчителя складає план тексту, використовує його для розповіді, переказу.
– з допомогою вчителя спостерігає
за авторським вибором
слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; (*уважно
слухає);
– розуміє, що гумор не ображає людину,
а
почуття гумору є позитивною якістю особистості.
|
Коригування недоліків мовлення;
досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;
розвиток зорового сприймання під час читання;
розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату,
плавного дихання, гучності голосу;
формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх
наголошування під час читання;
формування навичок самоконтролю читання та власного мовлення.
Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;
корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;
розвиток здатності до усвідомленого читання (слухання).
формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне,
схоже та відмінне) зображені у творі
предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;
формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають
їх назви;
Удосконалення техніки читання;
набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності;
розвиток пізнавальної діяльності;
удосконалення навичок сприймання;
формування уміння інтонувати власне мовлення, використовувати в ньому
засвоєну лексику;
формування вміння робити висновки з прочитаного;
формування особистісних рис і якостей;
розвиток уміння користуватися допомогою;
стимулювання читацького інтересу;
поширення словникового запасу;
виховання шанобливого ставлення до рідної мови, народної культури,
традицій і звичаїв.
Формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);
формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;
збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;
формування вміння зосереджуватися під час виконання завдання, працювати
цілеспрямовано, не відволікаючись;
розвиток уміння відчувати красу образних слів;
розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування,
радості, співчуття від почутого чи прочитаного.
- формування уміння уповільнювати та прискорювати темп читання;
формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати
спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за
прочитаним;
розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;
формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;
виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на
зміст прослуханого, виявляти свої почуття;
формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та
немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп
читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).
Коригування недоліків мовлення;
досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;
розвиток зорового сприймання під час читання;
розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату,
плавного дихання, гучності голосу;
формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх
наголошування під час читання;
формування навичок самоконтролю читання та власного мовлення;
формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати
спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за
прочитаним;
розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;
формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;
виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на
зміст прослуханого, виявляти свої почуття;
формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та
немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп
читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).
Формування вміння послуго-вуватися наочно-дійовим, наочно образним та частково
словесно-логічним мисленням;
формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування,
узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;
розвиток уміння уявляти та відтворювати (усно і письмво) словесні
еталони;
формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час
виконання завдань.
Коригування недоліків мовлення;
досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;
розвиток зорового сприймання під час читання;
розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату,
плавного дихання, гучності голосу;
формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх
наголошування під час читання;
формування навичок самоконтролю читання та власного мовлення;
формування уміння уповільнювати та прискорювати темп читання;
формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати
спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за
прочитаним;
розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;
формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;
виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на
зміст прослуханого, виявляти свої почуття;
формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та
немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп
читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).
Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;
корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;
розвиток здатності до усвідомленого читання (слухання);
формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне,
схоже та відмінне) зображені у творі
предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;
формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають
їх назви;
формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);
формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;
збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;
формування вміння зосереджуватися під час виконання завдання, працювати
цілеспрямовано, не відволікаючись;
розвиток уміння відчувати красу образних слів;
розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування,
радості, співчуття від почутого чи прочитаного.
Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів;
формування осмисленого розуміння слів у тексті на основі розвитку,
збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень;
розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі
прочитаного тексту;
розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення;
розвиток логічного мислення;
стимулювання пошукової діяльності учнів;
формування вміння орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах
дитячого читання;
розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів;
стимулювання мовленнєвої активності;
формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного;
формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між
описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.)
стимулювання здатності учнів до
вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту;
розвиток процесів узагальнення та обстрагування;
формування самостійного зв’язного розгорнутого висловлювання;
стимулювання читацької діяльності учнів запитаннями і завданнями для
вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо;
формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого
спрямування;
формування поетичного слуху, запам’ятовування;
формування вміння сприймати та розуміти художню образність слова;
використовувати засоби художньої виразності у власному мовленні під час
переказу, опису, характеристик;
формування уміння сприймати та розуміти художню образність слова;
розвиток здатності до милування красою художнього слова;
формування уміння передбачати та оцінювати наслідки власних і чужих
вчинків;
формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час
виконання завдань.
виховання уважності та дисциплінованості;
виховання самостійності учнів при виконанні завдань.
|
|||
2.
|
Формування та розвиток навички читання
(протягом року)
|
||||
Спосіб читання. Свідоме читання вголос цілими словами з переходом до фразового
читання (залежно від мовленнєвих можливостей учня).
Читання тихо та мовчки доступних за змістом
текстів.
Темп (швидкість) читання. Дотримання необхідного темпу читання вголос (нормально, повільно).
Правильність читання. Звукова культура мовлення: звуковимова,
дикція, плавне дихання, гучність голосу, наголошування слів. Дотримання
словесного наголосу.
Усвідомленість читання. Пряме і
переносне значення слів. Усвідомлення смислових зв’язків між словами в
реченні, між реченнями, частинами тексту, окремими епізодами, висловами та
ілюстраціями, послідовності розгортання подій у творі. Дійові особи
твору, їхні вчинки.
Виразність читання. Дотримання
розділових знаків, логічних пауз і наголосів, потрібної інтонації під час
читання (початок і кінець речення, паузи між реченнями та в середині речення,
обумовлені розділовими знаками).
|
Учень:
– читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового
читання доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*читає по
складах слова, прості речення з текстів букваря);
– *читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти;
– читає у
достатньому (доступному для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти
зміст твору; (*читає по складах у повільному темпі);
– регулює темп читання (з допомогою вчителя),
залежно від жанрової специфіки твору;
– *відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в
словах під час читання та відповідей на запитання;
– читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих
можливостей), достатньо гучно;
– правильно наголошує слова під час читання (за
нагадуванням учителя); (*під контролем учителя);
– дотримується словесного наголосу під час
читання;
– з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів і
висловів, вжитих у тексті;
– розуміє значення слів у тексті (пряме й
переносне), з допомогою вчителя пояснює їх значення;
– *розуміє ситуацію, описану в прочитаному
творі;
– за питаннями вчителя правильно називає дійових
осіб прочитаного твору, їхні вчинки; (*з допомогою вчителя);
– *визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, за допомогою
малюнків);
– разом з учителем визначає причинно –
наслідкові та часові зв’язки між описуваними подіями і вчинками дійових осіб;
– за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки
головних дійових осіб твору;
– висловлює своє ставлення до описуваних подій
(вчинків дійових осіб); (*робить спроби з допомогою вчителя);
– дотримується пауз між реченнями; (*під
контролем учителя);
– *за нагадуванням учителя дотримується пауз в
середині речення, обумовлених розділовими знаками;
– *з допомогою вчителя дотримується розділових
знаків і потрібної інтонації під час читання;
–
практично намагається дотримуватися логічних пауз і наголосів після
нага-дування учителя;
– наслідуючи вчителя, намагається регу-лювати
темп читання, гучність голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки
твору.
|
Коригування недоліків мовлення;
досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;
розвиток зорового сприймання під час читання;
розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату,
плавного дихання, гучності голосу;
формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх
наголошування під час читання;
формування навичок самоконтролю читання та власного мовлення;
формування уміння уповільнювати та прискорювати темп читання;
формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати
спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за
прочитаним;
розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;
формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;
виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на
зміст прослуханого, виявляти свої почуття;
формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та
немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп
читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).
|
|||
3.
|
Літературознавча пропедевтика
(протягом року)
|
||||
Тема та основна думка твору.
Сюжет
і композиція (без
уживання термінів, практично, під час відповідей на запитання, на матеріалі невеликих за обсягом і
нескладних за будовою художніх творів розповідного стилю). Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому
творі, їх взаємозв’язки.
Герой
(персонаж) твору.
Головний і другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору. Власне ставлення до героїв твору.
Автор твору та його назва.
Відповідність назви твору змісту.
Мова
твору. Яскраві, точні,
образні вислови для характеристики персонажів, опису природи.
Жанр твору (практично): вірш, загадка,
швидкомовка, казка, оповідання.
|
Учень:
– разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які
розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;
– *з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– розуміє
основний смисл описаних фактів, подій,
вчинків персонажів;
– разом із педагогом
визначає відносно
завершені і самостійні
частини тексту (епізоди);
– розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим
закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює
часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з
допомогою вчителя);
– *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки
(за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що
характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку; події, пригоди, що
з ними трапилися, місце і час подій;
–– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя);
(*повторює за вчителем);
– з допомогою
вчителя пояснює, хто з
персонажів є позитивним, а хто –
негативним; (*повторює за вчителем); висловлює власне ставлення до
них;
– має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані
автор-твір;
– *має уявлення про текст,
заголовок;
– за питаннями вчителя називає назву
вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);
– розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з
допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);
– добирає заголовок до тексту;
– з допомогою вчителя
виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще
уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери,
вчинки, стосунки з іншими героями;
– з допомогою вчителя
використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на
запитання та при переказі змісту твору;
– називає (без визначення поняття) жанр добре знайомого твору (казка, байка,
загадка, прислів’я, вірш, оповідання); (з допомогою вчителя);
(*повторює за вчителем).
|
Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;
корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;
розвиток здатності до усвідомленого читання (слухання);
формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне,
схоже та відмінне) зображені у творі
предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;
формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають
їх назви;
формування уміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного (відповіді на запитання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);
формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;
збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;
формування вміння зосереджуватися під час виконання завдання, працювати
цілеспрямовано, не відволікаючись;
розвиток уміння відчувати красу образних слів;
розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування,
радості, співчуття від почутого чи прочитаного.
|
|||
4.
|
Досвід читацької діяльності
(протягом року)
|
||||
Особливості
опрацювання художнього твору.
Жанрова специфіка
творів.
Народні
казки (про тварин, чарівні,
соціально-побутові).
Особливий характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні
місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Відображення народного побуту,
місце події у казці, особливості мови соціально-побутових казок. Герої (персонажі) їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Добро і зло в казці.
Прислів’я
і приказки як
короткі, влучні, образні вислови повчального змісту. Тематика прислів’їв.
Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості
віршів (рима, ритм,
настрій, мелодика). Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів
Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань.
Байка
як
невеликий за обсягом, здебільшого віршований твір, у якому в гумористичній,
алегоричній формі зображуються людські вчинки, характери, недоліки. Герої
(персонажі) байок.
Гумористичні
твори для дітей.
Гумор як добродушний
необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для
характеристики героя, створення комічних ситуацій та ін.
Смисловий і структурний
аналіз
тексту.
З’ясування
значення слів і висловів тексту, знаходження у тексті пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів із метою їх
характеристики.
Поділ тексту на частини і колективне складання заголовків до них.
Колективне складання плану прочитаного твору. Використання плану для самостійного переказу.
Постановка запитань за змістом прочитаного.
З’ясування зв’язків між реченнями,
абзацами і частинами тексту.
Спостереження за будовою тексту, виділення у творах різних жанрів їх структурних
елементів: зачин (початок), основна частина, кінцівка;
Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями
та вчинками дійових осіб.
Засоби
художньої виразності; емоційно-оцінне ставлення до змісту твору.
Практичне ознайомлення із засобами художньої виразності
в тексті твору (без уживання терміна): епітет, метафора, порівняння,
гіпербола. Їх роль у тексті.
Відшукування у тексті образних слів і висловів,
які характеризують дійових осіб, події, картини природи.
|
Учень:
– має
уявлення про основні ознаки чарівних казок, з допомогою вчителя
називає їх (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення,
надзвичайна сила героїв та ін.); (*має уявлення);
– має уявлення про
соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту,
особливості мови та ін.);
– називає героїв
казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і
негативні герої; (*з допомогою вчителя називає героїв казок);
– намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків
персонажів (з допомогою запитань учителя);
– з допомогою вчителя
робить висновок,
що добро у казках перемагає зло;
– з допомогою вчителя розпізнає
прислів’я і приказки з-поміж інших літературних жанрів; називає
теми прислів’їв (наприклад, про працю,
навчання);
– з допомогою
вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша (графічна форма
тексту, наявність
ритму, поділ на строфи – без вживання термінів);
– разом із
учителем визначає та називає основні теми дитячих
віршів, які вивчалися;
– з допомогою вчителя
визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (*повторює за
вчителем); називає основні
теми дитячих оповідань, які вивчалися;
– має уявлення про
жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого
віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси
характеру, вчинки людей; називає героїв
байок, що вивчалися; (*повторює за вчителем);
– з допомогою вчителя спостерігає
за авторським вибором
слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; (*уважно
слухає);
– розуміє, що гумор не ображає людину,
а
почуття гумору є позитивною якістю особистості;
– за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів,
вжитих у тексті, та окремих висловів;
(*розуміє значення загальновживаних слів і висловів у доступному тексті);
– *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті пояснення ознак певних подій, явищ,
персонажів із метою їх характеристики; зачитує їх;
– з допомогою вчителя поділяє текст на частини; бере участь у
колективному складанні заголовків до них;
– бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору;
використовує його для переказу змісту;
– спільно з учителем формулює запитання за змістом прочитаного;
– з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац;
– відшукує за ілюстраціями або запи-таннями окремі слова, місця тексту (з
допомогою вчителя);
– визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на
малюнки);
– з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин
(початок), основна частина, кінцівка;
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює
часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб
(відповіді на запитання: що сталося,
коли...? що сталося після того, як ...? та ін.) (з використанням
малюнків, запитань);
– разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами,
висловами та ілюстраціями;
– разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб;
– разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких
здійснювався вчинок;
– відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до описуваних
подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається);
– з допомогою вчителя намагається про-ектувати ситуацію на власну
поведінку;
– разом з учителем відшукує у тексті засоби художньої
виразності: епітет, метафору,
порівняння, гіперболу (без
уживання терміна); з’ясовує
з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів,
описів;
– з допомогою
вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують
дійових осіб, події, картини природи; (*з
допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору
(веселий, сміливий, хитрий та ін.);
– під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови
автора;
– з допомогою вчителя
(*повторюючи за вчителем) застосовує у своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної творчості
(з пісень, казок, прислів’їв, приказок).
|
Розвиток зорового аналітичного сприймання текстів;
формування осмисленого розуміння слів у тексті на основі розвитку,
збагачення і конкретизації предметних та образних уявлень;
розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі прочитаного
тексту;
розвиток логічно послідовного зв’язного мовлення;
розвиток логічного мислення;
стимулювання пошукової діяльності учнів;
формування вміння орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах
дитячого читання;
розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів;
стимулювання мовленнєвої активності;
формування вміння встановлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного;
формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між
описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.)
стимулювання здатності учнів до
вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту;
розвиток процесів узагальнення та обстрагування;
формування самостійного зв’язного розгорнутого висловлювання;
стимулювання читацької діяльності учнів запитаннями і завданнями для
вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо;
формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого
спрямування;
формування поетичного слуху, запам’ятовування;
формування вміння сприймати та розуміти художню образність слова;
використовувати засоби художньої виразності у власному мовленні під час
переказу, опису, характеристик;
формування уміння сприймати та розуміти художню образність слова;
розвиток здатності до милування красою художнього слова;
формування уміння передбачати та оцінювати наслідки власних і чужих
вчинків;
формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час
виконання завдань.
виховання уважності та дисциплінованості;
виховання самостійності учнів при виконанні завдань.
|
|||
5.
|
Робота з дитячою книжкою;
робота з інформацією
(протягом року)
|
||||
Самостійне ознайомлення з новою книжкою, визначення її
орієнтовного змісту з опорою на всі складники позатекстової інформації.
Читання й усвідомлення фактичного змісту творів різних жанрів. Визначення теми
твору.
Орієнтування у
світі дитячих книжок. Пошук потрібної книжки у шкільній бібліотеці.
Колективне обговорення прочитаних творів (уміння
слухати думки, міркування однолітків, із повагою ставитись до міркувань,
суджень, які не збігаються із власними; бути толерантними під час діалогу,
колективної дискусії та ін.).
|
Учень:
– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);
– уміє розрізняти та знає призначення структурних елементів художньої
книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору; (*з допомогою
вчителя);
– з допомогою
вчителя визначає орієнтовний зміст книжки (про що книжка?) з
опорою на всі складники позатекстової інформації; (*повторює
за вчителем);
– самостійно читає й усвідомлює зміст доступних дитячих творів; (*читає
короткі доступні тексти, залежно від можливостей учня);
– *виявляє інтерес до читання (слухання);
– з
допомогою вчителя визначає провідну тему твору, *розуміє про що твір (з
опорою на ілюстрації;
– *за питаннями та з допомогою
вчителя дає пояснення до ілюстрацій;
– називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями
вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– *разом з учителем розрізняє та називає головного і другорядних
персонажів прочитаного твору;
– *за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку,
сторінку, ілюстрацію тощо;
– за завданням та з
допомогою вчителя (бібліотекаря) добирає дитячі книжки у відкритому фонді
бібліотеки;
– бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаних творів;
– під контролем учителя намагається поводитися
культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися).
– дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (*з допомогою вчителя).
|
Формування навичок читацької діяльності, уміння сприймати книжку як
джерело поповнення знань;
формування та розвиток техніки читання; навички читання мовчки;
розвиток активного словника та усного зв’язного мовлення;
розвиток розуміння змісту тексту, малюнка, ілюстрації;
формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування,
узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;
розвиток пізнавальних інтересів, допитливості;
розвиток читацького інтересу;
формування умінь емоційно сприймати та реагувати на зміст прочитаного,
виявляти та висловлювати свої почуття;
формування навичок дотримання режиму зорового навантаження;
формування вміння користуватися шкільною бібліотекою;
виховання культури читання та поводження з книгою.
|
|||
6.
|
Розвиток творчої діяльності учнів
на основі прочитаного
(протягом року)
|
||||
Словесне малювання, ілюстрування прочитаного, творчий
переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення прозових творів, складання
з допомогою вчителя казок, небилиць (з використанням комплексного впливу
мистецтв різних видів: художнє слово, живопис, музика).
Читання діалогів за особами, ролями. Інсценізація найпростіших епізодів
із прочитаних художніх творів (оповідань, казок); життєвих ситуацій, близьких
за змістом до художніх творів.
|
Учень:
–
з допомогою вчителя виконує творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни
тексту, придумування кінцівки тощо);
– робить ілюстрації до частин прочитаного (*з допомогою вчителя);
– переказує окремі епізоди твору зі зміненою формою викладу (заміна
діалогу розповіддю від першої особи однини, третьої особи однини);
– робить спроби ілюструвати певний епізод твору (словесне малювання);
– разом із учителем складає невеликі казки, загадки;
– бере участь в інсценізації найпростіших епізодів з прочитаних творів;
життєвих ситуацій, близьких за змістом до художніх творів;
– з допомогою та за наслідуванням учителя передає голосом, природними
жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору.
|
Розвиток логічного мислення, навичок міркування;
розвиток уяви;
формування мислительних операцій аналізу, порівняння, зіставлення,
узагальнення;
формування здатності ініціювати словесну взаємодію;
формування інтонаційно (мімічно) виразного монологічного та діалогічного
мовлення;
виховання впевненості у собі;
емоційного ставлення до дійсності.
|
|||
7.
|
Загальнонавчальні уміння
(протягом року)
|
||||
Формулювання запитань до текстів, побудова діалогів, визначення головної думки, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, узагальнення тощо.
|
Учень:
– з допомогою
вчителя формулює запитання до тексту; будує простий діалог; (*відповідає
на запитання до тексту, під керівництвом учителя бере участь у діалозі після
попередньої підго-товки);
– разом з учителем аналізує,
порівнює
тексти різних жанрів, персонажів;
– з допомогою вчителя виділяє
основне у творі і характеристиці персонажів;
– з допомогою вчителя визначає причиново-наслідкові зв’язки;
– з
допомогою вчителя складає план тексту, використовує його для розповіді, переказу.
|
Формування вміння послуго-вуватися наочно-дійовим, наочно образним та частково
словесно-логічним мисленням;
формування вміння виконувати операції аналізу, синтезу, абстрагування,
узагальнення, порівняння, класифікації з одиницями різних мовних рівнів;
розвиток уміння уявляти та відтворювати (усно і письмво) словесні
еталони;
формування вміння застосовувати прийоми контролю та самоконтролю під час
виконання завдань.
|
Календарно - тематичне планування уроків української літератури. 6 клас. Стукало У.І.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар