ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ДІАЛОГІЧНОГО ТА МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

Оцінювання діалогічного мовлення З огляду на психічні властивості розумово відсталих учнів, показники перевірки діалогічного мовлення їх дещо інші, ніж для учнів масової школи. Під час перевірки здатнос­ті дітей до діалогування увага звертається на: а) уміння всту­пати в діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; б) уміння підтримувати діалог на задану тему; в) уміння користуватися етикетними нормами; г) уміння дотримуватися правил спілкування; ґ) уміння додержуватися норм літературної вимови.
I – початковий (пасивний)	1	У діалог на задану тему учень не вступає, не вміє сказати репліки діалогу відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування, на запитання вчителя не відповідає, мовчить , етикетні норми не використовує, правил спілкування не знає, норм літературної вимови не додержується, до розмови байдужий, допомогу у вигляді навідних запитань не сприймає, потребує постійного стимулу до діяльності.
	2	У діалог на задану тему учень не вступає, не вміє будувати репліки діалогу відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування,етикетних норм не визнає, правил спілкування не знає,мовними літературними нормами не користується, на запитання вчителя  відповідає однослівно, апатичний, активності чи зацікавленості в підтриманні розмови не виявляє, сам у діалог не вступає, потребує постійного стимулювання діяльності.
	3	Самостійно в діалог на задану тему учень не вступає, будує окремі репліки діалогу, але вони неточні, не відповідають запро­понованій ситуації та меті спіл­кування, правил спілкування не дотримується, етикетних норм не використовує, мова не літературна, переважає розмовна, по­бутова; не вислуховує до кінця думку співбесідника, часто від­повідає не в лад, неактивний, зацікавленості в розмовах не виявляє, часто хоче привернути до себе уваги, але не звертає увагу на зміст діалогу, на те, про що йдеться мова, потребує контро­лю за діяльністю та стимулу до мовленнєвої діяльності.
II - середній (репродук­тивний)	4	У діалог учень вступає після спонукання до розмови, репліки діалогу не пов'язані між собою за темою спілкування, не відповіда­ють запропонованій ситуації та меті спілкування, етикетні норми використовує під час нагадуван­ня, спонукання до їх дотри­мання, норм літературної мови не дотримується, репліки неповні, здебільшого однослівні, мов­лення характеризується стверджувальними словами-речення ми: так, ні; часто відповідає не в лад, відходить від теми спілкування; до розмови учень пасив ний, не виявляє активності чи бажання брати участь у розмові; самостійно, без спонукання в розмову не вступає, потребує стимулу та контролю за діяльністю.
	5	Учень вступає в діалог від­повідно до запропонованої ситу­ації й мети спілкування, але мо­тиви до говоріння дуже низькі, тому швидко виключається роз­мова, самоусувається від спілку­вання, відволікається; не вміє підтримувати діалог на задану тему; у репліках намагається періодично користуватися ети­кетними нормами; на правила спілкування не зважає, здебіль­шого перериває співрозмовника, не вислуховує до кінця його реп лік, тому відповіді репліки часто бувають сказані не в лад, самостійності щодо участі в діалозі не виявляє, потребує постійного стимулу з боку вчителя.
	6	Учень вступає в діалог від­повідно до запропонованої ситу­ації та мети спілкування, але внаслідок низької мотивації до спілкування (відсутність бажан­ня   та   потреби   спілкуватися, говорити),    активність    дуже низька, тому відповідає не в лад, репліки діалогу бувають недовершеними,     непоширеними, іноді не відповідають меті спіл­кування; через низьку мотива­цію до спілкування діалог на задану тему не підтримує, на­магається в більшості реплік ви­користовувати етикетні норми; норм літературної мови не до­тримується, але допомогу щодо виправлення вимови слів (орфо­епічна грамотність) сприймає, зразки реплік діалогу може ви­разно повторити, починає ви­являти інтерес до спілкування, потребує контролю за діяль­ністю.
III - достатній (репродуктивно-продуктив-ний )	7	Учень вступає в діалог відпо­відно до запропонованої ситуації та мети спілкування, але потре­бує постійного стимулу щодо йо­го мовленнєвої активності, тому здебільшого до кінця діалог на задану тему не підтримує; реплі­ки діалогу можуть не відповідати заданій темі; часто вибуває з діа­логу; до розмови байдужий, після інструкції щодо використання етикетних норм у діалогічному мовленні починає їх дотримува­тися, але мова бідна, переважає розмовна лексика, виявляє інте­рес до теми й мети спілкування, потребує стимулу.
	8	Учень вступає в діалог відпо­відно до запропонованої ситуації спілкування, намагається підтри­мувати діалог на задану тему, але швидко активність його спадає і він призупиняє спілкування, лі­тературною мовою не користу­ється, переважає розмовна, побу­това мова; потребує стимулу.
	9	Учень намагається будувати репліки діалогу відповідно до запропонованої ситуації та мети спілкування,   але   неуважний, репліки часто неповні, не відпо­відають меті спілкування, сам участі в діалозі із власного ба­жання не бере, потребує стимулу до спілкування та контролю за відповідністю змісту реплік темі спілкування; внаслідок бідного лексичного запасу репліки од­нослівні, непоширені, неповні, монотонні, внаслідок бідності лексико-семантичних полів рен ліки тавтологічні; іноді не до­тримується етикетних норм, мо­же не вживати слів увічливості; властива тавтологія типу я, він (у спілкуванні не пропускає спів­розмовника, не дослуховує, пере­риває), норм літературної мови не дотримується, потребує кон­тролю за діяльністю.
IV - високий (продуктивний)	10	Учень самостійно намагаєть­ся підтримувати діалог відповід­но до мети та ситуації спілкуван­ня, без стороннього стимулу під­тримує діалог на задану тему, але під час ведення діалогу порушує етикетні норми, не дотримується норм літературної мови, репліки часто монотонні, непоширені, потребує стимулу до спілкуван­ня, контролю за діяльністю.
	11	Учень може самостійно вести діалог на задану тему, складає репліки діалогу відповідно до запропонованої ситуації та мети спілкування, але під час розмови порушує правила мовленнєвого етикету, не користується літера­турною мовою, потребує стиму­лу у вигляді заохочення.
	12	Під час ведення діалогу учень дотримується норм літературної мови, додержується етикетних норм; репліки діалогу відпові­дають темі і меті спілкування, може аргументувати свою думку та обстоювати свою позицію, речення-репліки діалогу інтонує, активний, працює самостійно.

                     ОЦІНЮВАННЯ МОНОЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ

(усний переказ прослуханого чи самостійно прочитаного тексту)

       Перевіряється: відхилення від норм орфоепії, правиль­ність інтонування речень, мовленнєве оформлення (розкрит­тя теми, головної думки, дотримання причинно-наслідкових зв'язків, розуміння їх, дотримання лексичної та граматичної сполучуваності,  структура монологу: вступ, основна частина, заключна; використання допомоги,
самостійність, актив­ність - мовленнєва і загальна.

Рівень	Бал	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1	2	3
І - початковий (пасивний)	1	Прослухане чи прочитане учень переказати не може, на за­питання до змісту відповісти не може, повторює або перше, або останні слова останнього речен­ня; не знає, про що прочитав чи прослухав; допомогу у вигляді запитань, наочності, інших сти­мулюючих засобів не використо­вує, байдужий до змісту тексту, потребує постійної допомоги 3 боку вчителя.
	2	Учень відтворити зміст про­слуханого чи прочитаного не може, на запитання не відпові­дає, допомогу не використовує, пасивний, байдужий до змісту тексту, потребує постійної допо­моги з боку вчителя.
	3	Учень відповідає на запитан­ня до змісту прослуханого чи прочитаного простими непоширеними реченнями, зміст яких свідчить про елементарні уяв­лення про предмет мовлення, допомогу у вигляді навідних за­питань не сприймає, пасивний, байдужий, потребує стимулу до діяльності та контролю з боку вчителя.
II - середній (репродук­тивний)	4	Учень елементарно орієнту­ється у змісті предмета мовлен­ня, але структури тексту під час переказу не дотримується, не розуміє причинно-наслідкових зв'язків, під час переказу пору­шує лексико-граматичну сполу­чуваність, допомогу у вигляді навідних запитань та ілюстрацій сприймає при постійному кон­тролі з боку вчителя, речення мо­нотонні, непоширені, аграматичні, прості; пасивний, потребує контролю за діяльністю, стимулу до роботи.
	5	Структура монологічного висловлювання порушена (учень намагається переказати епізод або будь-яку частину змісту, що запам'ятав, не пов'язуючи їх зі змістом тексту загалом), часто спостерігається порушення лек­сико-граматичної сполучува­ності, не дотримується норм орфоепії, не розуміє причинно-наслідкових зв'язків, мова мо­нотонна, потребує контролю за діяльністю, стимулу до ро­боти.
	6	Структура висловлювання порушена, учень не дотримуєть­ся причинно-наслідкових зв'яз­ків, спостерігаються лексико-граматичні порушення, тема не розкрита, головна думка не ви­словлена, говорить монотонно, речення аграматичні, допомогу у вигляді навідних запитань та ілюстрацій сприймає частково, самостійно за допомогою плану переказувати не може, потребує систематичного контролю з боку вчителя, до роботи ставиться байдуже.
III - достатній (репродуктив-но-продуктивний)	7	Учень намагається розкрити тему висловлювання, але при­чинно-наслідкових зв'язків не дотримується, головну думку розкрити не може, спостеріга­ються порушення граматичної сполучуваності, не дотримується норм орфоепії, мова монотонна, речення аграматичні, прості, не­завершені, часто повторює одні й ті самі слова, структура вислов­лювання порушена, часто спос­терігаються повтори вже вислов­леного; допомогу у вигляді навід­них запитань чи ілюстрацій сприймає, до роботи пасивний, самостійності не виявляє, потре­бує стимулу та контролю з боку вчителя.
	8	Учень в основному дотри­мується структури висловлю­вання, але причинно-наслід­кових зв'язків не розуміє, пере­казати текст з проникненням у його зміст не може, спостеріга­ються порушення граматичної сполучуваності, відхилення від норм орфоепії, мова монотонна, речення не інтонує, логічних пауз чи виразності не дотриму­ється, використовує допомогу, потребує стимулу у вигляді сло­весних заохочень, що підвищує його мовленнєву активність, самостійно працювати не може, потрібен контроль з боку вчи­теля.
		Учень дотримується струк­тури  висловлювання,  композиції, але спостерігаються пов­тори, може розкрити тему вис­ловлювання, але не головну думку, частково розуміє причинно-наслідкові зв'язки, спос­терігаються порушення грама­тичної сполучуваності, речення не інтонує, спостерігається від­хилення від норм орфоепії, на­магається переказувати без ви­користання допомоги, починає виявлятися зацікавленість до роботи, потребує стимулу до роботи.
IV - високий (продуктивний)	10		Учень дотримується струк­тури висловлювання, розкриває тему і головну думку, розуміє причинно-наслідкові зв'язки, але допускає повтори, сам себе нама­гається контролювати, слідкує за змістом (послідовність, логіч­ність) висловлювання, спостері­гаються аграматизми в реченнях, речення не інтонує, іноді повто­рює слова, фрази, допомогу ви­користовує результативно, нама­гається працювати самостійно, виявляє інтерес до роботи, але потребує контролю і стимулу до активізації мовленнєвої діяль­ності.
	11		Структура висловлювання витримана, учень розкриває тему і головну думку висловлювання, розуміє і дотримується причин-но-наслідкових зв'язків під час переказу, намагається розповіда­ти поширеними реченнями, ви­користовує оцінну лексику, са­мостійний, активний, але норм орфоепії не дотримується, ре­чення не інтонує, потребує сти­мулу до діяльності.
	12	Учень дотримується струк­тури висловлювання під час переказу, правильно розкриває тему й головну думку тексту, розуміє і розкриває причинно-наслідкові зв'язки, активний, самостійний, дотримується норм орфоепії, правильно ін­тонує речення, потребує стиму­лу - похвали.

1

9