70 годин ( 2 год на тиждень)
|
№ п/п
|
К-сть
год.
|
Дата провед.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Навчальні досягнення учнів
|
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи
|
|
|
1
11
10
10
12
10
8
8
|
|
Вступ. Слово
в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Художня
література як мистецтво слова.
Світ фантазії
Усна народна творчість. Малі
фольклорні форми: загадки, прислів’я, приказки; народні усмішки, чарівні
казки, легенди, народні пісні.
Легенди Тема твору. Герої (персонажі), їхні характери, вчинки, мотиви поведінки.
Про заснування Києва(з ‹‹Повісті
минулих літ ››) Переказ Віктора Близнеця
Народні казки
(про тварин, чарівні,
соціально-побутові).
Казки про
тварин. Пан Коцький (українська
народна казка) Герої
(персонажі),
їхні характери, вчинки, мотиви поведінки.
Чарівні казки.Особливий
характер вимислу та фантазії чарівних казок (таємничі, зачаровані, незвичайні
місця, предмети, істоти; надзвичайна сила, дивовижні перетворення та ін.) Кобиляча голова
( українська
народна казка).
Позакласне читання Нехайло
( українська народна казка).Встановлення причинно-наслідкових зв’язків
між подіями та вчинками дійових осіб. Поділ тексту на частини. Колективне складання заголовків до частин.
Соціально - побутові казки.
Гаманець( українська народна казка).
Відображення
народного побуту, місце події у казці, особливості мови соціально-по-бутових казок.
Загадки. Вірші-загадки, вірші-скоромовки.
Прислів’я та приказки. Народні усмішки. Лічилки.
Українські народні пісні.
Три товариші. Два півники.
Практичне ознайомлення із засобами художньої
виразності в тексті твору (без уживання терміна): епітет, метафора, порівняння,
гіпербола. Їх роль у тексті.
Узагальнюючий урок з тем
‹‹Вступ››.‹‹ Світ
фантазії››. Усне опитування.
Байки. Літературні казки
Дві курки( байка).
Григорій Сковорода. Байка
як невеликий за
обсягом, здебільшого
віршований
твір, у якому в гумористичній, алегоричній формі зображуються людські вчинки,
характери, недоліки.
Позакласне читання. Байки Павла
Глазового. Герої
(персонажі) байок.
Чиж та голуб (Байка).
Леонід Глібов Автор твору та його назва. Відповідність назви твору змісту. Спостереження за будовою тексту, виділення структурних елементів:
зачин (початок), основна частина, кінцівка.
Літературні казки
Казка
про Максима.
Іван Липа. Добро
і зло в казці.
Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови
для характеристики персонажів, опису природи.
Лисичка і Журавель. І.Франко. Добро і зло в казці. Мова твору. Яскраві, точні, образні вислови
для характеристики персонажів, опису природи.
Журавель та
Чапля. Олена Пчілка. Колективне складання плану прочитаного твору. Використання плану для самостійного переказу.
Позакласне читання Пригода з хвостиком ( за
американською казкою). Володимир Лучук. Герої (персонажі), їхні характери, вчинки,
мотиви поведінки.
Шипшинка(скорочено).
Брати Грімм.
Спостереження за будовою тексту, виділення структурних елементів: зачин (початок), основна частина, кінцівка
Узагальнюючий
урок з теми ‹‹Байки. Літературні казки››. Літературна
вікторина.
Історичне минуле нашого народу
Адаптовані
тексти прозових творів (оповідання, уривки з повістей, п’єси) класиків української літератури,
сучасної української та зарубіжної літератури, дитяча періодика, науково-пізнавальна,
енциклопедична література та ін.
Як жила книга за часів Київської
Русі.
За Олександром Єфімовим. Постановка запитань за змістом прочитаного.
Школа Володимира Великого. За Антоном Лотоцьким. Поділ тексту на частини і колективне складання
заголовків до них.
Маруся Богуславка. Роман Завадович.
З’ясування зв’язків між реченнями, абзацами і частинами тексту.
Іван Сірко ( з
народних переказів).
Поділ
тексту на частини і колективне складання заголовків до них.
Юність Богдана
Хмельницького. Михайло
Грушевський. Постановка запитань за змістом прочитаного.
Зустріч ( з народних переказів про Устима Кармалюка). Поділ тексту на частини і колективне
складання заголовків до них.
Позакласне читання
. Чудодійні криниці (легенда). З’ясування зв’язків між реченнями,
абзацами тексту.
Узагальнюючий урок з теми
‹‹ Історичне минуле нашого народу›› . Усне опитування.
Рідна Україна. Традиції українського народу.
Сипле сніг. Іван Франко.
Святий вечір ( образочок) . Леся Українка
Жанр твору
(практично): вірш, загадка,
швидкомовка, казка, оповідання.
Хліб у нашому домі. Переказ Лідії
Орел.
Колективне складання плану прочитаного твору. Використання плану для самостійного переказу.
Позакласне
читання
Звичаї та обряди українців. Колядки. Щедрівки. Котик і мишка (народна дитяча гра). Мак ( народна дитяча гра).Твори
різних жанрів Орієнтування у світі дитячих книжок. Пошук потрібної книжки у
шкільній бібліотеці.
Де найкраще місце на землі. Дмитро Павличко. Тематика дитячих віршів. Спостереження за мовою віршів.
Лебеді
материнства. Василь Симоненко.
Поезія (вірші сюжетні, пейзажні, гумористичні, фантастичні).
Рідна земля. Валентина Ткаченко. Як ти любиш
Україну. Олесь Лупій. Практичне
ознайомлення із засобами художньої виразності в тексті твору (без уживання
терміна): епітет, метафора, по-рівняння, гіпербола. Їх роль у тексті.
Струни золотії… ( про
кобзарів України). За Миколою
Литвиновим. Постановка
запитань за змістом прочитаного.
Хор. Дмитро Чередниченко.
Лелечина криниця . Вадим
Скуратівський.
Позакласне читання
Мій
край. Роман Купчинський.
Узагальнюючий
урок з теми ,, Рідна Україна.
Традиції українського народу.’’
Усне опитування.
Світ природи
Вірші. Розширення і поглиблення знань та умінь
учнів про жанрові особливості віршів (рима, ритм, настрій, мелодика).
Турботливі друзі. Дмитро
Білоус
Собака, що лазив на
дерево. Майк Йогансен Практичне ознайомлення із засобами художньої
виразності в тексті твору (без уживання терміна): епітет, метафора,
по-рівняння, гіпербола. Їх роль у тексті.
Гуси-лебеді летять. Михайло
Стельмах
Зимові горобці. Ліна
Костенко
На волі. Марійка
Підгірянка
Пригода в саду. Дмитро
Білоус
Тема
та основна думка твору.
Вийди, вийди, сонечко (українська народна співанка). Практичне ознайомлення із засобами художньої
виразності в тексті твору (без уживання терміна): епітет, метафора,
по-рівняння, гіпербола. Їх роль у тексті.
Смерека. Михайло Яцків
Верба.
Леонід Павленко
Спостереження за будовою тексту, виділення структурних елементів:
зачин (початок), основна частина, кінцівка
«Встала весна...». Тарас
Шевченко Жолуді. Віктор Кочевський
Чудовий
Дніпро. Микола Гоголь
Поділ тексту на частини і колективне складання заголовків до них.
Постановка запитань за змістом прочитаного.
Узагальнюючий урок з теми
,, Світ
природи’’ Літературна вікторина.
Твори добро завжди і всюди
Оповідання. Персонажі, тематика дитячих оповідань.
Дівчинка, яка постраждала за правду. Тетяна Полякова. Сюжет і композиція (без уживання термінів,
практично, під час
відповідей на запитання).
Позакласне читання
Який слід повинна залишити людина на Землі ? Василь Сухомлинський.
Чи
роблять так друзі? За Всеволодом Нестайком
Головний і
другорядний персонажі у творі, позитивний та негативний герої твору.
Рятівник . Євген
Гуцало. Герой
(персонаж) твору.
Факти, події, випадки, пригоди, характери персонажів у художньому творі, їх взаємозв’язки.
Сашко. Грицько
Бойко. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями
та вчинками дійових осіб
Власне
ставлення до героїв твору.
Знахідка.
Олександр Кониський.
Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між подіями
та вчинками дійових осіб
Позакласне читання Мрія. Дмитро Павличко.
Узагальнюючий
урок з теми ,, У світі людських стосунків та взаємин’’. Усне опитування.
Відкриття та винаходи
Леонід Каденюк - перший
космонавт
незалежної України .
Спостереження за будовою тексту, виділення структурних елементів:
зачин (початок), основна частина, кінцівка
Хто сьогодні в хмарах (з
дитячої енциклопедії)
Хто такі роботи? (з дитячої
енциклопедії) З’ясування
значення слів і висловів тексту, знаходження у тексті пояснення ознак певних
подій, явищ, персонажів із метою їх характеристики.
Як телефон «вийшов із
дому» (з дитячої енциклопедії)
Що
вміє Інтернет (з дитячої енциклопедії) Постановка запитань за змістом прочитаного.
Електронна книга (з дитячої
енциклопедії)
Хто і коли винайшов наших
домашніх помічників?(з дитячої енциклопедії)
Які автомобілі існують
сьогодні?
(з дитячої
енциклопедії)
Постановка запитань за змістом прочитаного.
Позакласне читання
Еліксири життя (з дитячої
енциклопедії)
Відшукування у тексті образних слів і висловів, які характеризують
дійових осіб.
Узагальнюючий
урок з теми ,,Відкриття
та винаходи’’. Усне опитування.
|
Учень:
– читає вголос цілими словами з поступовим переходом до фразового читання
доступні за змістом тексти (після опрацювання з учителем); (*читає по складах
слова, прості речення);
– *читає тихо та мовчки знайомі за змістом тексти;
– читає у достатньому (доступному
для кожного) темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору; (*читає по
складах у повільному темпі);
– регулює темп читання (з допомогою вчителя), залежно від жанрової
специфіки твору;
– *відповідно до мовленнєвих можливостей правильно вимовляє звуки в
словах під час читання та відповідей на запитання;
– читає розбірливо (відповідно до мовленнєвих можливостей), достатньо
гучно;
– правильно наголошує слова під час читання (за нагадуванням учителя);
(*під контролем учителя);
– дотримується словесного наголосу під час читання;
– з допомогою вчителя пояснює лексичне значення
слів і висловів, вжитих у тексті;
– розуміє значення слів у тексті (пряме й переносне), з допомогою вчителя
пояснює їх значення;
– *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;
– за питаннями вчителя правильно називає дійових осіб прочитаного твору,
їхні вчинки; (*з допомогою вчителя);
– *визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, за допомогою
малюнків);
– разом з учителем визначає причинно – наслідкові та часові зв’язки між
описуваними подіями і вчинками дійових осіб;
– за суттєвої допомоги вчителя оцінює вчинки головних дійових осіб твору;
– висловлює своє ставлення до описуваних подій (вчинків дійових осіб);
(*робить спроби з допомогою вчителя);
– дотримується пауз між реченнями; (*під контролем учителя);
– *за нагадуванням учителя дотримується пауз в середині речення,
обумовлених розділовими знаками;
– *з допомогою вчителя дотримується розділових знаків і потрібної
інтонації під час читання;
– практично намагається
дотримуватися логічних пауз і наголосів після нагадування учителя;
– наслідуючи вчителя, намагається регулювати темп читання, гучність
голосу, тон залежно від змісту та жанрової специфіки твору.
Учень:
– разом із учителем визначає тему та основну думку прочитаного твору;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті слова, вислови, речення, які
розкривають тему та основну думку твору, підтверджують висловлену думку;
– *з допомогою вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– розуміє
основний смисл описаних фактів, подій,
вчинків персонажів;
– разом із педагогом
визначає відносно
завершені і самостійні
частини тексту (епізоди);
– розповідає про те, як розпочалися описані у творі події і чим
закінчилися; (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює
часові та причиново-наслідкові зв’язки між подіями; (*робить спроби з
допомогою вчителя);
– *за питаннями вчителя визначає про кого або про що йдеться у творі;
– визначає і називає головних дійових осіб прочитаного твору, їхні вчинки
(за питаннями вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– з допомогою вчителя знаходить слова і вислови, що
характеризують персонажів (героїв) твору, їхню поведінку; події, пригоди, що
з ними трапилися, місце і час подій;
–– називає головних і другорядних персонажів твору, розповідає про їхні вчинки (за питаннями вчителя);
(*повторює за вчителем);
– з допомогою
вчителя пояснює, хто з
персонажів є позитивним, а хто – негативним; (*повторює за
вчителем); висловлює власне ставлення до них;
– має уявлення про назву та автора твору; про те, як пов’язані
автор-твір;
– *має уявлення про текст,
заголовок;
– за питаннями вчителя називає назву
вивченого твору, ім’я та прізвище його автора; (*з допомогою вчителя);
– розуміє зв’язок заголовка зі змістом твору, його основною думкою (з
допомогою вчителя); (*намагається зрозуміти);
– добирає заголовок до тексту;
– з допомогою вчителя
виділяє у художньому тексті образні вислови, що допомагають глибше, краще
уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери,
вчинки, стосунки з іншими героями;
– з допомогою вчителя
використовує у власному мовленні образні слова та вислови при відповіді на
запитання та при переказі змісту твору.
ΙΙ семестр
Учень:
– має
уявлення про основні ознаки чарівних казок, з допомогою вчителя
називає їх (зачаровані, незвичайні предмети, істоти, дивовижні перетворення,
надзвичайна сила героїв та ін.); (*має уявлення);
– має уявлення про
соціально-побутові казки та казки про тварин (відображення народного побуту,
особливості мови та ін.);
– називає героїв
казок; з допомогою вчителя пояснює, якими рисами наділені позитивні і
негативні герої; (*з допомогою вчителя називає героїв казок);
– намагається дати оцінку оцінку поведінки, вчинків
персонажів (з допомогою запитань учителя);
– з допомогою вчителя
робить висновок, що
добро у казках перемагає
зло;
– з допомогою вчителя розпізнає
прислів’я і приказки з-поміж
інших літературних жанрів; називає теми прислів’їв
(наприклад, про працю, навчання);
– з допомогою
вчителя звертає увагу на основні ознаки вірша (графічна форма
тексту, наявність
ритму, поділ на строфи
– без вживання
термінів);
– разом із
учителем визначає та називає основні теми дитячих
віршів, які вивчалися;
– з допомогою вчителя
визначає та називає основних героїв (персонажів) оповідань; (*повторює за
вчителем); називає основні
теми дитячих оповідань, які вивчалися;
– має уявлення про
жанрові особливості байки (без визначення поняття) як невеликого, здебільшого
віршованого твору, де в алегоричній формі висміюються негативні риси
характеру, вчинки людей; називає героїв
байок, що вивчалися; (*повторює за вчителем);
– з допомогою вчителя спостерігає
за авторським вибором
слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах; (*уважно
слухає);
– розуміє, що гумор не ображає людину,
а
почуття гумору є позитивною якістю особистості;
– за завданням та з допомогою вчителя пояснює лексичне значення слів,
вжитих у тексті, та окремих висловів;
(*розуміє значення загальновживаних слів і висловів у доступному тексті);
– *розуміє ситуацію, описану в прочитаному творі;
– з допомогою вчителя знаходить у тексті пояснення ознак певних подій, явищ,
персонажів із метою їх характеристики; зачитує їх;
– з допомогою вчителя поділяє текст на частини; бере участь у
колективному складанні заголовків до них;
– бере участь у колективному складанні плану прочитаного твору;
використовує його для переказу змісту;
– спільно з учителем формулює запитання за змістом прочитаного;
– з незначною допомогою вчителя знаходить відповідний абзац;
– відшукує за ілюстраціями або запитаннями окремі слова, місця тексту (з
допомогою вчителя);
– визначає послідовність подій (з допомогою вчителя, з опорою на
малюнки);
– з допомогою вчителя орієнтується у структурі тексту: зачин
(початок), основна частина, кінцівка;
– разом з учителем називає послідовність описаних подій, встановлює
часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками дійових осіб
(відповіді на запитання: що сталося,
коли...? що сталося після того, як ...? та ін.) (з використанням
малюнків, запитань);
– разом із учителем з’ясовує зв’язки між окремими епізодами, словами,
висловами та ілюстраціями;
– разом із учителем з’ясовує мотиви вчинків дійових осіб;
– разом із учителем з’ясовує умови (місце, обставини), в яких
здійснювався вчинок;
– відповідаючи на запитання вчителя, висловлює своє ставлення до
описуваних подій, до вчинків дійових осіб; (*намагається);
– з допомогою вчителя намагається проектувати ситуацію на власну
поведінку;
– разом з учителем відшукує у тексті засоби художньої
виразності: епітет, метафору,
порівняння, гіперболу (без
уживання терміна); з’ясовує
з допомогою вчителя їх роль у тексті, у створенні художніх образів,
описів;
– з допомогою
вчителя знаходить у тексті влучні слова та вислови, які характеризують
дійових осіб, події, картини природи; (*з
допомогою вчителя знаходить образні слова, що характеризують героя твору
(веселий, сміливий, хитрий та ін.);
– під керівництвом учителя звертає увагу на образність і точність мови
автора;
– з допомогою вчителя
(*повторюючи за вчителем) застосовує у своєму мовленні вислови із прочитаних творів усної народної
творчості (з пісень, казок, прислів’їв, приказок).
Учень:
– *має уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета);
– уміє розрізняти та знає призначення структурних елементів художньої
книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору; (*з допомогою
вчителя);
– з допомогою
вчителя визначає орієнтовний зміст книжки (про що книжка?) з
опорою на всі складники позатекстової інформації; (*повторює
за вчителем);
– самостійно читає й усвідомлює зміст доступних дитячих творів; (*читає
короткі доступні тексти, залежно від можливостей учня);
– *виявляє інтерес до читання (слухання);
– з
допомогою вчителя визначає провідну тему твору, *розуміє про що твір (з
опорою на ілюстрації;
– *за питаннями та з допомогою
вчителя дає пояснення до ілюстрацій;
– називає дійових осіб прочитаного твору, їх вчинки (за питаннями
вчителя); (*з допомогою вчителя, повторюючи за ним);
– *разом з учителем розрізняє та називає головного і другорядних
персонажів про-читаного твору;
– *за завданням та з допомогою вчителя знаходить потрібну книжку,
сторінку, ілюстрацію тощо;
– за завданням та з допомогою
вчителя (бібліотекаря) добирає дитячі книжки у відкритому фонді бібліотеки;
– бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаних творів;
– під контролем учителя намагається поводитися
культурно під час обговорення (спокійно слухати, висловлюватися).
– дотримується гігієнічних правил у роботі з книжкою; (*з допомогою
вчителя).
–
з допомогою вчителя виконує творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту, придумування
кінцівки тощо)
|
Набуття досвіду читацької та комунікативної діяльності;
удосконалення техніки читання;
розвиток пізнавальної діяльності;
удосконалення навичок сприймання;
формування уміння інтонувати власне мовлення, використовувати в ньому
засвоєну лексику;
формування вміння робити висновки з прочитаного;
формування особистісних рис і якостей;
розвиток уміння користуватися допомогою;
стимулювання читацького інтересу;
виховання шанобливого ставлення до рідної мови, народної культури,
традицій і звичаїв.
Коригування недоліків мовлення;
досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;
розвиток зорового сприймання під час читання;
розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату,
плавного дихання, гучності голосу;
формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх наголошування
під час читання;
формування навичок само-контролю читання та власного мовлення;
формування уміння уповіль-нювати та прискорювати темп читання;
формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати
спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за
прочитаним;
розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;
формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;
виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на
зміст прослуханого, виявляти свої почуття;
формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та
немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп
читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).
Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;
корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;
розвиток здатності до усві-домленого читання (слухання);
формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне,
схоже та відмінне) зображені у творі
предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;
формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають
їх назви;
формування уміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного (відповіді на за-питання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);
формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;
збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;
формування вміння зосеред-жуватися під час виконання завдання, працювати
ціле-спрямовано, не відволікаючись;
розвиток уміння відчувати красу образних слів;
розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування,
радості, співчуття від почутого чи прочитаного.
Коригування недоліків мовлення;
досягнення правильної вимови звуків рідної мови в словах і фразах;
розвиток зорового сприймання під час читання;
розвиток дикції на основі розвитку рухливості артикуляційного апарату,
плавного дихання, гучності голосу;
формування правильної орфоепічної вимови слів та правильного їх
наголошування під час читання;
формування навичок само-контролю читання та власного мовлення;
формування уміння уповіль-нювати та прискорювати темп читання;
формування усвідомленості читання на основі уміння аналізувати, визначати
спільне, схоже та відмінне у предметах, подіях, якостях, явищах за
прочитаним;
розвиток, збагачення і конкретизація предметних та образних уявлень;
формування та розвиток смислового розуміння слів у тексті;
виховання вміння відчувати емоційний настрій твору, емоційно реагувати на
зміст прослуханого, виявляти свої почуття;
формування вміння обирати і користуватися мовленнєвими, інтонаційними та
немовними засобами виразності (робити паузи, логічні наголоси, обирати темп
читання, інтонацію, та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту).
Формування уявлення про цілісність прочитаного твору, його основну думку;
корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагування;
розвиток здатності до усві-домленого читання (слухання);
формування вміння сприймати, аналізувати, порівнювати (визначати спільне,
схоже та відмінне) зображені у творі
предмети, події, явища, називати їх словами-відповідниками;
формування здатності поєднувати образи предметів зі словами, що означають
їх назви;
формування уміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного (відповіді на за-питання: що сталося, коли...? що сталося після того, як ...? та ін.);
формування вміння висловлювати власне ставлення до прочитаного;
збагачення активного словника лексикою прочитаних творів;
формування вміння зосеред-жуватися під час виконання завдання, працювати
ціле-спрямовано, не відволікаючись;
розвиток уміння відчувати красу образних слів;
розвиток уміння виявляти почуття задоволення, захоплення, здивування,
радості, співчуття від почутого чи прочитаного.
Розвиток зорового аналі-тичного сприймання текстів;
формування осмисленого ро-зуміння слів у тексті на основі розвитку,
збагачення і конкретизації предметних та образ-них уявлень;
розвиток граматично і орфоепічно правильного мовлення на основі
прочитаного тексту;
розвиток логічно послі-довного зв’язного мов-лення;
розвиток логічного мислен-ня;
стимулювання пошукової ді-яльності учнів;
формування вміння орієнтуватися у колі, тематиці та окремих жанрах
дитячого читання;
розвиток здатності розуміти морально-етичний зміст творів;
стимулювання мовленнєвої активності;
формування вміння встанов-лювати часові та причинно-наслідкові зв’язки на
основі прочитаного;
формування вміння встанов-лювати предметні та просторові зв’язки між
описаними фактами, подіями (відповіді на запитання: що робить? куди? де? звідки? та ін.)
стимулювання здатності учнів до
вияву позитивних емоцій від прочитаного тексту;
розвиток процесів узагальнення та обстрагування;
формування самостійного зв’язного розгорнутого вис-ловлювання;
стимулювання читацької ді-яльності учнів запитаннями і завданнями для
вибіркового читання, виконанням завдань підручника тощо;
формування здатності брати участь у колективній діяльності творчого
спрямування;
виховання самостійності учнів при виконанні завдань.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар